step_back_publications
23 Лютого

Коцефен при ліквідації захворювань молочної залози у високопродуктивних корів в умовах тваринницького комплексу

Для здійснення продовольчої безпеки держави необхідно забезпечити населення якісними і екологічно чистими продуктами харчування власного виробництва, частина яких відводиться молочним продуктам, зокрема молоку,
яке є стратегічно важливим продуктом харчування.
Одним з резервів збільшення молочної продукції являється охорона здоров,я молочних залоз у лактуючих тварин, тобто збільшення за рахунок високих темпів молочної продуктивності, а не чисельності тварин. 
Умовами збільшення виробництва молока являється щорічна вибраковка невигідних з економічної точки зору тварин, які втратили продуктивність та введення в дійне стадо ремонтного молодняка, котрий взмозі утримати рівень молочної продуктивності для подальшої реалізації рентабельності виробництва.


У молочному тваринництві, в сучасних умовах інтенсивного ведення, цю потребу неможливо здійснювати, тому що господарства зазнають збитків за рахунок вимушеного вибракування цінних тварин з причини повної і / або незворотної втрати молочної продуктивності внаслідок маститу або наслідків після того, як перехворіє тварина важкими формами запалення молочної залози. Дослідження в області підбору нащадків і результати багаторічної селекції дозволили в США і Європі отримати високопродуктивну худобу, яка інтенсивно завозиться в нашу країну великими партіями. Генетична схильність до різних імунодефіцитних станів призводить до того, що організм у даних тварин неадекватно сприймає терапевтичні заходи загальноприйнятими препаратами, це призводить до незворотних наслідків, в результаті тварини втрачають продуктивність безповоротно.

Запалення молочної залози, спровоковане в основному механічними, біологічними, стресовими і хімічним впливами, як правило, починається з прихованої (субклінічної) форми. Найчастіше, на практиці, при видаленні «перших цівок» молока перед доїнням, помічають кілька згустків, вважається, що це в межах норми і є слизовою пробкою, функцієя яка є біологічним захистом соскового каналу і молочної залози, але мало хто знає, що ці згустки також можуть бути утвореннями з величезної кількоті лейкоцитів і відмерлих клітин, що свідчить про початок осередкового запального процесу. При несвоєчасному виявленні та лікуванні тварин з маститом, осередкове запалення переходить в дифузне, тобто клінічно виражене запалення молочної залози. Відомо, що корови голштино-фризької породи дуже болісно переносять запалення молочної залози, особливо високопродуктивна худоба, за рахунок особливої ​​«зніженості» тканини. В результаті цього, в ряді випадків, настає часткова, а, нерідко, і повна атрофія хворої частки, що позначається на комерційній вигоді даної тварини. Захворювання маститом часто провокує і порушення репродуктивної функції (безпліддя, ембріопатію), так як між статевими органами і молочною залозою існує тісний функціональний зв'язок. Також, захворювання маститом впливає на сухостійний період у лактуючих тварин, значно подовжуючи його, внаслідок «самозапуску», особливо у високопродуктивних тварин спостерігається невиправдано швидке зниження рівня надою. Це вказує на необхідність своєчасного підбору і застосування високоефективних препаратів для фармакопрофілактики прихованої форми маститу і фармакотерапії дифузного поширення запалення молочної залози.

Мета нашої роботи - це фармакологічна терапія тварин при маститі, а також - спостереження за фізіологічним станом вимені тварин контрольної і піддослідної групи за весь період досліджень, що проводяться.

Матеріали та методи.

Дослідження проводили в умовах тваринницького комплексу ВАТ «Урожайне» Новоолександрівської району, Ставропольського краю на коровах ярославської голштинізірованної породи у віці 3,5 роки, вище середньої вгодованості і масою тіла 550 кг. У процесі досліджень проводили аналіз документації по захворюваності тварин на мастит, проводили аналіз основних причин виникнення різних форм маститу в період за 2016 рік, здійснювали контроль захворюваності і вибракування тварин в піддослідній та контрольній групах за період з листопаду 2016 року по січень 2017 року. Проводили терапію маститу в контрольній і дослідній групах, використовували клінічні методи діагностики стану молочної залози у тварин до і після лікування.

Результати досліджень та їх  аналіз.

Проведений аналіз захворюваності корів гострим катаральним маститом після проведеної диспансеризації з січня по грудень 2016 року в господарстві: ВАТ «Урожайне» Новоолександрівської району показує ступінь поширення даної патології у корів (таблиця 1).

 



Як видно з матеріалів таблиці 1, захворюваність гострим катаральним маститом корів в господарстві знаходиться в різному ступені поширеності. При цьому протягом року поширення у корів гострого катарального маститу в господарстві зазначалося не в рівній мірі, а саме в лютому місяці цей показник мав найвище значення 5,7% від усіх лактирующих тварин, а в серпні рівень захворюваності мав найменший показник, що склав 1,5%. При вивченні причин виникнення встановили, що в 69% випадків виникнення маститу у тварин, було порушення технології доїння, в 11% випадків порушення технології утримання тварин, в 7,9% випадків було виявлено мастит травматичного характеру, в 7,1% випадків виникнення маститу виявлено при несвоєчасному запуску тварин, в 5% випадків порушення технології при «раздої» новотільних тварин (рис. 1).

Рис. 1. Дані про причини, що сприяють розповсюдженню гострого катарального маститу у корів. 

При вибракування тварин, при зовнішньому огляді вимені відзначали ділянки ущільнення тканини. При пальпації виявляли болючість, про що свідчило занепокоєння тварини, при забої на забійних пунктах під час розтину ураженої частки вимені виявили ділянки відмерлої тканини з секвестрацією (рис. 2, 3).

  Рис. 2 . Ділянка некроза молочної залози                                             Рис. 3. Дифузне запалення молочної залози

           

 

За умовою досвіду, і шляхом лікувальних заходів було сформовано за принципом аналогів 2 групи тварин по 15 голів: перша група - контроль і друга група піддослідних. В першу (контрольну) групу увійшли корови з гострим катаральним маститом, яким проводили лікування препаратами для введення в вим'я, в другу (дослідну) групу увійшли корови яким вводили препарат «Коцефен 200», виробництво ТОВ "ВЕТСИНТЕЗ".

Всі препарати вводили згідно з інструкцією до настанови (табл. 2)




«Коцефен 200», комплексний препарат, до складу якого входить антибіотик цефтіофур в формі гідрохлоріду, який є представником групи цефалоспоринів 3 покоління, а також важливим компонентом препарату є нестероїдний протизапальний засіб - кетопрофен. Цефтіофур активний відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, а також щодо деяких анаеробних бактерій, цефтіофур пригнічує синтез пептидоглікану, порушуючи в свою чергу синтез клітинної стінки бактерії. Активний метаболіт цефтіофура накопичується у вогнищі інфекції, його активність також висока в присутності некротизованих тканин. Кетопрофен є нестероїдним протизапальним препаратом, чинить активну знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію, є інгібітором простагландинів, основних медіаторів болю, а також пригнічує дію брадикініну. В задачу наших досліджень входило також здійснення спостереження за тваринами контрольної і дослідної групи, для оцінки ефективності препарату, що застосовується. Критеріями високої ефективності препарату «Коцефен 200» у тварин послужили: період зникнення клінічних ознак маститу, період вибракування молока після лікування, кількість тварин у яких настало одужання (табл. 3).

 



 

 

Аналізуючи цифровий матеріал, поданий у таблиці 3, можна зробити висновок, що корови з дослідної групи, яким з першого дня вводили препарат «Коцефен 200» виробництво ТОВ "ВЕТСИНТЕЗ", одужання настало у 14 тварин, а в контрольній групі одужання настало у 11 тварин. Тварини дослідної групи після лікування маститу швидко і якісно повернулися до повноцінної лактації. Сутність використання препарату «Коцефен 200» полягає в симультанному введенні відразу в одній ін'єкції антибактеріального препарату і протизапального компоненту, що дозволяє дотримуватися відразу всіх принципів лікування маститу в лактуючих корів, а саме знищення патогенних мікроорганізмів у вогнищі запалення і блокада хімічних реакцій запалення та болю для мобілізації захисних сил організму.

Слід враховувати, що використання інших антибіотиків в терапії маститів призведе до вибракування молока у даних тварин, так як наявність або залишки інших антибіотиків в молоці зроблять даний продукт не придатним до переробки і молоко буде визнане сортовим, що призведе до прямих убитків. Також, багато антибіотиків широкого спектру дії, згубно впливають на рубцеву мікрофлору у корів.

Висновок:

Вважаємо, що препарат «Коцефен 200» є високоефективним при лікуванні корів з гострим катаральним маститом. Також, даний препарат, поєднує в собі антибактеріальні і протизапальні компоненти, що дозволяє використовувати його єдиним комплексом для лікування корів при маститі. Короткий курс лікування, мала доза і кратність введення препарату дозволяє значно зменшити витрати праці фахівця, що  є немаловажливо.

Також, з огляду на те, що період виведення даного препарату для молока відсутній, отже цей фактор дозволяє знизити фактичні витрати при проведенні заходів, спрямованих на зниження захворюваності тварин на мастит в умовах тваринницького комплексу.

Пьянов Б. В., ветеринарний лікар к. в. н. ВАТ «Урожайне»

Жадан М. В., ветеринарний лікар ТОВ «ВТС»

Конобейский  А. В.,головний ветеринарний лікар ВАТ «Урожайне»

heading_title_pub

Ефективність застосування вакцин «Vencofarma» Ltda. в тваринницьких господарствах України

15 Січня Методи боротьби і профілактика спалахів захворювання респіраторного комплексу свиней

Методи боротьби і профілактика спалахів захворювання респіраторного комплексу свиней

Звіт ТОВ "Ветсинтез"